Досудове розслідування — це регламентована кримінально- процесуальним законом діяльність органів дізнання та досудового слідства по встановленню обставин злочину (суспільно небезпечного діяння), осіб, причетних до його вчинення, а також по припиненню і запобіганню вчиненню злочинів

Називаючи розслідування «досудовим», законодавець тим самим вказує на його співвідношення з основною частиною судового роз­гляду — судовим слідством. Досудове розслідування передує прова­дженню в суді і покликане забезпечити його успішне проведення, однак його не можна розглядати тільки як стадію, провадження якої здійсню­ється до суду і для суду. Цій стадії притаманні особливості, що свідчать про її самостійний характер. Досудове розслідування, зокрема:

1. має свої самостійні завдання, які випливають із загальних за­вдань кримінального судочинства (ст. 2 КПК);
2. має чітко окреслені межі в системі кримінального процесу — з моменту прийняття рішення про порушення кримінальної справи до винесення рішення, яким завершується провадження розслідування (у ряді випадків справа отримує і своє вирішення по суті, коли про­вадження в ній закривається при наявності до того законних під­став);
3. має свій зміст та свою процесуальну форму;
4. характеризується колом суб'єктів, які беруть у ній участь;
5. характеризується колом специфічних рішень, що можуть бути прийняті після закінчення досудового розслідування: про передачу справи до суду з обвинувальним висновком; про закриття кримінальної справи; про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру.

208

На відміну від судового розгляду кримінально-процесуальний закон не проводить чіткої періодизації досудового розслідування. На під­ставі аналізу норм чинного законодавства в структурі досудового роз­слідування можна виділити такі етапи:

1. прийняття слідчим чи органом дізнання справи до свого прова­дження і проведення невідкладних, а також й інших слідчих дій з метою виявлення та закріплення ознак злочину, встановлення осіб, які його вчинили;
2. після притягнення особи як обвинуваченого і пред'явлення їй обвинувачення провадження слідчих та інших дій по збиранню і пере­вірці доказів, які підтверджують чи спростовують обвинувачення, встановлення обставин, які обтяжують чи пом' якшують кримінальну відповідальність обвинуваченого;
3. виконання процесуальних дій, пов'язаних із закінченням роз­слідування, із складанням відповідного підсумкового процесуального документа й належним спрямуванням справи.